Післятромботична хвороба


Досвід успішного виконання більше 1400 ендовазальних лазерних коагуляцій при варикозі з 2010 року – гарантія Вашого одужання!
Гринчук Валерій Петрович
Хірург відділення малоінвазивної хірургії Хмельницької міської лікарні
Телефон лікаря: 097-746-15-34

Післятромботична хвороба - патологічний стан, який виникає після тромбозів в глибоких венах. Після перенесеного глибокого флеботромбозу перший рік визначає подальший стан венозної системи хворої ноги. В цей рік необхідно обов’язково притримуватися рекомендацій хірурга. Максимальне відновлення прохідності вен, яке може бути досягнуте за допомогою лікування значно покращить стан венозного відтоку. Якщо не проводити цілеспрямованого лікування , то в перші 2-3 роки розвивається важка форма післятромботичної хвороби.

Як розвивається післятромботична хвороба

Хвороба розвивається через деякий час після тромбозу магістральних глибоких вен ноги. Тромб спочатку фіксується до венозної стінки, починає поступово зменшуватися, розчинятися, в ньому зявляються канали, через які починає текти кров . Але венозні клапани рубцюються і перестають функціонувати.

Внаслідок клапанної недостатності кров по глибоких венах починає рухатися вверх - вниз. Що призводить до венозного застою, особливо в нижніх відділах – ступні і гомілці. Розвиваються ознаки хронічної венозної недостатності – венозний стаз і набряк в нижніх відділах гомілки. В навколишні тканини через пошкодженні венули виходять еритроцити – виникає потемніння ділянок шкіри, в підшкірній клітковині виникає хронічне запалення з розвитком рубцевої тканини – так звані індурація шкіри і ліподерматосклероз. В цих умовах незначна подряпинка, укіс комахи можуть привести до довго не заживаючих трофічних виразок.

Методи лікування післятромботичної хвороби

Активному лікуванню підлягають хворі з трофічними виразками і венозним дерматитом. Набряковий синдром добре піддається консервативному лікуванню за допомогою компресійних панчіх.

Основні принципи лікування післятромботичної хвороби:

  1. Компресійне лікування. Зменшення венозного застою і покращення відтоку крові досягається постійним носінням еластичного медичного трикотажу, який підбирається за рекомендаціям лікаря. Післятромботична хворба заставляє носити цей компресійний трикотаж постійно.
  2. Лікування медикаментозними препаратами і фізіотерапія. Відповідного полегшення вдається досягти при прийомі венотоніків ( нормовен, детралекс, флебодія та ін.). Сприятливо впливає і фізіотерапія (магнітотерапія, пневмокомпресія, масаж). Однак при розвитку трофічних порушень використання фізіотерапії обмежено.
  3. Хирургічне лікування післятромботичної хвороби. Покращення венозного відтоку зменшує ймовірність виникнення ускладнень. При трофічних виразках не рідко потрібні спеціальні втручання. Нами виконуються лазерні операції при неспроможних перфорантних венах. Ці операції значно прискорюють заживання трофічних виразок розриваючи замкнутий круг венозного застою.

Систематичне проведення лікування, виконання основних рекомендацій дозволяє досягти доброго результату.